Анонс

Конференції, школи, семінари

Щосуботи - для студентів та абітурієнтів- Business-Leader School KNU. Реєстрація

Щовівторка - для аспірантів 1 року навчання “Математичні основи і технології систем програмного забезпечення та алгоритми”. Запрошення

Щосереди - факультативний курс «Основи моделювання в SAS Enterprise Miner». Запрошення

Продовжується студентське опитування, що розроблене групою фахівців міжнародного рейтингу U-Multirank. Запрошення

Вхід

2 + 2 =
x

#{title}

#{text}

Ви є тут

Декани факультету

Першим деканом механiко-математичного факультету з 1940 по 1941 був С.С. Мовшиць (1904 -1941).
З 1945 по 1949 рiк факультет очолював академiк М.М. Боголюбов - видатний математик, механiк, фiзик теоретик. Його дiяльнiсть була спрямована на вiдродження факультету, залучення до викладацької роботи провiдних учених країни. Вiн також заснував кафедру математичної фiзики. Пiд його керiвництвом в Київському унiверситетi й Iнститутi математики функцiонувала й розвивалася всесвiтньо вiдома наукова школа з нелiнiйної механiки. У своїх класичних роботах 1946-47 рр., створивши адекватний математичний апарат, вчений дав блискуче пояснення явища надплинностi. Через десять рокiв йому вдалося за допомогою математичних методiв створити мiкроскопiчну теорiю надпровiдностi i на цiй основi виявити новий фундаментальний ефект - явище надплинностi ядерної матерiї. Цi та iншi науковi досягнення висунули М.М. Боголюбова до числа найкрупнiших учених свiту. М.М. Боголюбов завжди придiляв багато уваги роботi з творчою молоддю. Iдейне керiвництво створеною ним науковою школою Микола Миколайович продовжував i пiсля свого переїзду до Москви (1950).
У перiод з 1949 до 1954 рiк на посадi декана факультету працювали спочатку член-кореспондент АН УРСР В.Є. Дяченко, а потiм - перша в Українi жiнка-професор К.Я. Латишева. В.Є Дяченко створив в унiверситетi лабораторiю електромоделювання й обчислювальної математики. Пiд його керiвництвом були побудованi першi електроiнтегратори. Науковi працi В.Є. Дяченка присвяченi математичним методам в теорiї вiдносностi, електроннiй оптицi, теорiї термоелементiв, загальнiй механiцi. К.Я. Латишева наприкiнцi 40-х рокiв повнiстю розв'язала проблему iснування розв'язкiв лiнiйних диференцiальних рiвнянь з полiномiальними коефiцiєнтами у виглядi так званих рядiв Томе i пiднормальних рядiв Фабрi. Запропонований нею ефективний алгоритм вiдшукання розв'язкiв лiнiйних диференцiальних рiвнянь в околi як регулярної, так i нерегулярної особливої точки дiстав згодом назву методу Фробенiуса - Латишевої.
З 1954 по 1957 рiк факультетом керував професор М.М. Сiдляр, а з 1957 по 1964 - професор В.Й. Путята. В цей час за участю академiка АН УРСР I.Т. Швеця, М.М. Сiдляра та В.Й. Путяти вiдбувається активiзацiя дослiджень в галузi аерогiдродинамiки. Створюється кафедра аерогiдромеханiки та теплообмiну.
У 1964 факультет очолив I.I. Ляшко, нинi академiк НАН України. Пiд його керiвництвом в унiверситетi було створено одну з найпотужнiших на теренi колишнього СРСР наукову школу з математичної теорiї фiльтрацiї. Серед учнiв I.I. Ляшка 3 доктори та 22 кандидати наук. Вiн є автором та спiвавтором понад 45 монографiй, пiдручникiв, навчальних посiбникiв, 400 наукових статей, 6 авторських свiдоцтв на винаходи. I.I. Ляшко зробив вагомий внесок в розвиток вищої освiти. В 1969 став першим деканом факультету кiбернетики.
Протягом 1969 - 1971 року обов'язки декана механiко-математичного факультету виконували доцент Б.I. Мосєєнков та професор В.Й. Путята.
У 1971 роцi посаду декана обiйняв професор С.Т. Завало. У другiй половинi 70-х рокiв з його iнiцiативи з метою пiдготовки висококвалiфiкованих кадрiв для народної освiти збiльшується набiр на вiддiлення математики. Випускникам цього вiддiлення вiдтодi присвоюють квалiфiкацiю <математик-викладач>. С.Т. Завало та його наступник на посадi декана професор А.Ф. Улiтко (нинi член-кореспондент НАН України) провели велику роботу з пiдготовки та органiзацiї переїзду факультету в нове примiщення на проспектi академiка Глушкова.
А.Ф. Улiтко був деканом механiко-математичного факультету з 1980 по 1985 роки. Своїми працями вiн започаткував новi напрямки в сучаснiй механiцi та математичнiй фiзицi: електропружнiсть, спектральнi розвинення в задачах про рiвновагу та рух твердих деформiвних тiл та в задачах механiки контактної взаємодiї, метод власних векторних функцiй в задачах теорiї пружностi, теорiю твердотiльних гiроскопiв. Виховав 27 кандидатiв та 4 доктори наук, органiзував лабораторiю механiки спряжених хвильових полiв. Ним розробленi i на протязi багатьох рокiв читаються спецкурси з теорiї електромеханiчних коливань, хвильових гiроскопiв та механiки контактної взаємодiї тiл, що деформуються. Пiсля того як А.Ф. Улiтка у 1985 роцi було призначено першим проректором унiверситету, факультет певний час знову очолював I.I. Ляшко.
Впродовж шiстнадцяти рокiв (1987 - 2003) механiко-математичним факультетом керував член-кореспондент НАН України М.О. Перестюк. Його наукова дiяльнiсть була спрямована на створення якiсної теорiї систем з iмпульсною дiєю, розробку для таких систем методiв дослiдження стiйкостi розв'язкiв. Йому належать важливi результати в теорiї майже перiодичних розв'язкiв та теорiї iнтегральних множин. М.О. Перестюк - автор понад 200 наукових праць. Саме вiн був одним з iнiцiаторiв вiдкриття на факультетi нової математичної спецiальностi <статистика>.
В жовтнi 2003 року деканом механiко-математичного факультету було обрано професора I.О. Парасюка.
З 2007 року деканом факультету є Городнiй Михайло Федорович.